"Народження зірки" - третій ремейк культової стрічки 1937 року. У кожній версії головна героїня змінювала свій профіль. Цього разу перед глядачами постає співачка. Не дивуйтеся, це не спін-офф "Доктора Хто". Мюзикл став режисерським дебютом Бредлі Купера. На роль Еллі претендували Бейонсе і Кеті Пері. Зрештою, її втілила Леді Ґаґа, у якої є значний досвід зйомок і Золотий Глобус за "Американську історію жахів".
Кантрі-музикант Джексон Мейні (Бредлі Купер) переживає не найкращі роки. Між виступами він тішить себе алкоголем. Одного разу у барі Джексон зустрічає Еллі (Леді Ґаґу). Невідома співачка вражає його своїм талантом. Пара проводить вечір разом і швидко знаходить спільну мову. Джексон пропонує Еллі "забити" на роботу і втілити заповітну мрію Еллі. Невдовзі дівчина стає дедалі популярнішою. Водночас кар’єра Джексона продовжує стагнувати. Він поринає у депресію.
Якби замість Леді Ґаґи була звичайна актриса, про фільм забули б одразу після прем’єри. У Бредлі Купера вийшла стандартна стрічка про трабли популярності, боротьбу за мрію та зворушливу історію кохання. Четверту екранізацію поспіль новий тайтл нічим не дивує. За кількістю кліше фільм обганяють спортивні драми. Тож без резонансу вередливі критики поставили б середні оцінки. Вони розносили десятки подібних картин.
З глядачами інша ситуація. Фанати у будь-якому разі підуть на фільм. Пісні є - і це вже добре. Для чого сюжет? Траплялись і абсурдні випадки. Прихильники Леді Ґаґи хейтили "Венома" у соцмережах, щоби стрічка "Народження зірки" не мала конкуренції у прокаті. Рубену Флейшеру і без того дісталося за передбачуваний і бляклий сюжет. А фільм Бредлі Купера виділяється неординарністю. Еге ж?
"Народження зірки" щиро навалює ходові фрази: "Не бійся висловитись, світ полюбить тебе", "Споживання гнітить творчість", "Як складно ладнати зі світом, коли ти суперзірка". Режисер подає все у новій обгортці, однак сенс не змінюється. Не достатньо обрати новий бекграунд, слід підлаштувати конкретні приклади під кожен прояв. Тоді фільм стане актуальним.
Акторська гра рятує фільм. Бредлі Купер захоплюється своїм персонажем до останньої крихти: він то натхненний музикант, то депресивний алкоголік. Джексон пре напролом і, зрештою, не наважується зробити вибір. Стефані Джерманотта відпрацьовує по максимуму. Без чудернацького гриму вона виглядає дивовижно. Кожна емоція влучає у глядацьке серденько. Вибір Леді Ґаґи на головну роль став символічним кроком. Саме її особиста драма затьмарює жанрові штампи. Стефані та Еллі схожі, як дві краплі води. У попередній екранізації грала Барбара Стрейзанд. Обдиві співачки долали стереотипи про звонішність, підкорюючи світ неймовірним стилем.
Фінал стрічки йде наперекір єству протагоніста. Ніби Бредлі Купер навмисне не хоче руйнувати межі заданої історії. Проте мейнстримному кіно це не потрібно. Режисер відчував потужний тиск спільноти, тому обрав "безпечний" варіант, аби догодити всім.
Саундтрек - на висоті. Це очевидний факт. Композиція "Shallows" однозначно зірве куш нагород. Деякі камерні сцени вражають акторською грою, розвитком діалогів та атмосферою, на кшталт тієї розмови, що показали у трейлері.
"Народження зірки" - це чудовий фільм для разового перегляду у затишній обстановці. Коротше, очікуємо нову екранізацію про тру сторі фрешмена.
Дивився Дмитро Сидоренко