24 березня у Чернівецькій Філармонії відбувся концерт інструментальної музики Єгора Грушина та Роксолани Грушиної у рамках туру з концертною програмою "Together"
Звучав дует "рояль-віолончель". Рояль у розпорядженні Єгора, віолончель – Роксолани. Роксолана – не лише партнер на сцені, але й дружина в житті.
Зігравши першу композицію, Єгор оцінив зал Філармонії.
"Це ідеальна зала, ідеальний інструмент, бо не в кожному місті він у такому доброму стані, та ідеальна акустика. Для нас загадка, коли щоразу на наші концерти приходить так багато людей, але це надихає".
Єгор Грушин, український піаніст, композитор-неокласик
Альбом композитора "Dominicado" посів перше місце в чарті інструментальної музики українського iTunes, на платівку "Once" відгукнулись рецензіями кілька англомовних ресурсів, треки "Anne's Life" та "Alive" стали саундтреком до українського фільму "Жива", а ЗМІ охрестили Грушина "найяскравішим композитором-піаністом України".
То хто ж такий Єгор Грушин?
Народився він в Одесі, а в 2011 році переїхав до Львова, створивши незабаром свій перший музичний проект "Illusions". Наступного ж року дебютував альбомом "Inside".
У 2015 році Єгор Грушин відзначив п’яту річницю композиторської діяльності, здійснивши тур "5 років творчості". Потім була платівка "Once" (фортепіано та струнний квартет), що мала значний успіх закордоном: її на фізичних носіях отримали слухачі композитора з Канади, Англії, Франції, Бельгії, Німеччини, Японії, Греції та Нідерландів.
"Коли приїжджаєш у нове місто в новий зал, то завжди хвилюєшся. Сьогодні я вперше за багато часу хвилювався перед концертом. Дякую".
Єгор Грушин, український піаніст, композитор-неокласик
Про свій інструмент, перспективи і плани вдалось поговорити з Єгором:
– Чи возите свій інструмент на концерти містами України?
– На жаль, поки не маю власного роялю, щоб возити його з собою. Зараз ми виступаємо лише в залах із хорошими інструментами. Це – театри, філармонії та будинки культури. У нас не надто великий вибір. Є міста, де зали без інструментів чи без хороших інструментів, туди просто не їдемо, хоч і аудиторія наша там є.
– В одному з інтерв'ю ви зазначили, що в країнах Скандинавії інструментальна музика дуже популярна. Що там роблять для цього? І що із цього можна втілити в нас?
– У певний час скандинавські країни стали популярними і модними для світу загалом. Відповідно це дає більше можливостей для реалізації своїх ідей. І економічних у тому числі. Музиканти в цих країнах мають змогу відкривати свої студії. Лейбли з радістю беруть таких артистів в роботу.
Україні ж потрібно й далі старанно працювати над поширенням інструментальної музики, а ще ми звикли постійно спостерігати за тенденціями закордону. Особисто для мене зараз цікавіше розвивати свою музику тут.
– Ви думали про переїзд за кордон?
– Я не планую емігрувати, але певний час таки неодмінно поживу в інших країнах. Це хороша можливість отримати новий досвід і познайомитися з іншими культурами. А для музиканта – ще й джерело натхнення.
А от на запитання з ким із метрів своєї справи хотів би зіграти, Єгор не відповідає. Каже, хай це залишиться загадкою.
І на завершення, Єгор та Роксолана анонсували під час концерту вихід п’ятого альбому та пообіцяли знову приїхати в Чернівці.
Фото Василя Салиги
