24 березня у Чернівецькій Філармонії відбувся концерт інструментальної музики Єгора Грушина та Роксолани Грушиної у рамках туру з концертною програмою "Together"
Звучав дует "рояль-віолончель". Рояль у розпорядженні Єгора, віолончель – Роксолани. Роксолана – не лише партнер на сцені, але й дружина в житті.
Зігравши першу композицію, Єгор оцінив зал Філармонії.
"Це ідеальна зала, ідеальний інструмент, бо не в кожному місті він у такому доброму стані, та ідеальна акустика. Для нас загадка, коли щоразу на наші концерти приходить так багато людей, але це надихає".
Єгор Грушин, український піаніст, композитор-неокласик
Альбом композитора "Dominicado" посів перше місце в чарті інструментальної музики українського iTunes, на платівку "Once" відгукнулись рецензіями кілька англомовних ресурсів, треки "Anne's Life" та "Alive" стали саундтреком до українського фільму "Жива", а ЗМІ охрестили Грушина "найяскравішим композитором-піаністом України".
То хто ж такий Єгор Грушин?
Народився він в Одесі, а в 2011 році переїхав до Львова, створивши незабаром свій перший музичний проект "Illusions". Наступного ж року дебютував альбомом "Inside".
У 2015 році Єгор Грушин відзначив п’яту річницю композиторської діяльності, здійснивши тур "5 років творчості". Потім була платівка "Once" (фортепіано та струнний квартет), що мала значний успіх закордоном: її на фізичних носіях отримали слухачі композитора з Канади, Англії, Франції, Бельгії, Німеччини, Японії, Греції та Нідерландів.
"Коли приїжджаєш у нове місто в новий зал, то завжди хвилюєшся. Сьогодні я вперше за багато часу хвилювався перед концертом. Дякую".
Єгор Грушин, український піаніст, композитор-неокласик
Про свій інструмент, перспективи і плани вдалось поговорити з Єгором:
– Чи возите свій інструмент на концерти містами України?
– На жаль, поки не маю власного роялю, щоб возити його з собою. Зараз ми виступаємо лише в залах із хорошими інструментами. Це – театри, філармонії та будинки культури. У нас не надто великий вибір. Є міста, де зали без інструментів чи без хороших інструментів, туди просто не їдемо, хоч і аудиторія наша там є.
– В одному з інтерв'ю ви зазначили, що в країнах Скандинавії інструментальна музика дуже популярна. Що там роблять для цього? І що із цього можна втілити в нас?
– У певний час скандинавські країни стали популярними і модними для світу загалом. Відповідно це дає більше можливостей для реалізації своїх ідей. І економічних у тому числі. Музиканти в цих країнах мають змогу відкривати свої студії. Лейбли з радістю беруть таких артистів в роботу.
Україні ж потрібно й далі старанно працювати над поширенням інструментальної музики, а ще ми звикли постійно спостерігати за тенденціями закордону. Особисто для мене зараз цікавіше розвивати свою музику тут.
– Ви думали про переїзд за кордон?
– Я не планую емігрувати, але певний час таки неодмінно поживу в інших країнах. Це хороша можливість отримати новий досвід і познайомитися з іншими культурами. А для музиканта – ще й джерело натхнення.
А от на запитання з ким із метрів своєї справи хотів би зіграти, Єгор не відповідає. Каже, хай це залишиться загадкою.
І на завершення, Єгор та Роксолана анонсували під час концерту вихід п’ятого альбому та пообіцяли знову приїхати в Чернівці.
Фото Василя Салиги
Схожі публікації
Можливість стати кращим за Ілона Маска
На кафедрі комп’ютерних систем та мереж ІФТКН ЧНУ створять сучасну науково-технічну лабораторію
Читати далі«Центр повинен дихати життям»
Про роботу молодіжного центру або чому молодь є каталізатором успіху
Читати даліПро різницю між геймером та кіберспортсменом, залежність від ігор та розвиток кіберспорту у Чернівцях
Інтерв’ю з представником UESF Сергієм Щербанем
Читати далі«Я вчусь знову довіряти світу!»
Про силу реабілітації та групи взаємодії військовослужбовців АТО (ООС)
Читати даліЧас, коли вмикають вуличні ліхтарі
Чернівецька команда втілює проєкт управління вуличним освітленням ULight
Читати даліМи хочемо, щоби кожна молода людина була почута
Про перше скликання Молодіжної ради в Чернівецькій області
Читати даліПро вічнодалекого Целана, етнічну мозаїку та істерію за «великим українським романом»
Інтерв’ю з Андрієм Любкою
Читати далі