Люди: Євгенія Грицку

Про виклик Чернівцям та справу свого життя

Люди

Галина Волощук

Євгенія Грицку вже більше року займається керамікою, хоча за освітою вона художник-живописець. Колись вона жила у Румунії, Естонії, та Грузії, але повернулась до Чернівців, де влаштовує походи в гори, перегляди фільмів під відкритим небом, бере участь у мистецьких акціях та мріє про свою майстерню в центрі міста. Про важливі місця в Чернівцях, які її надихають, читайте у нашій рубриці люди. 

Odoo CMS - велика картинка

Останній рік я почала серйозно займатися керамікою. Я створила свою майстерню у себе вдома, де за допомогою краудфандингової платформи змогла зробити і власну піч. Планую восени перевезти майстерню в Чернівці, щоби друзі могли заходити на чашку чаю після роботи. Підшукую місце та кошти, пишу плани. Раніше я займалася живописом, проте через певні обставини довелося знову шукати себе. Я відкрила світ кераміки, форми, скульптури, теплоти дотику, а не банальної 2D картинки. У якийсь момент я відчула, що в живописі не реалізую себе, а от у кераміці і скульптурі мої шанси зростають. 

Для мене Чернівці – це виклик. Одні виїжджають звідси, а я собі сказала: «Залишись у Чернівцях, і добийся успіху». Це дійсно дуже важко, адже місто тебе ламає, змінює. Хоч я була колись дуже закохана у нього, зараз все більше хочеться втекти. Але якщо всі виїдуть, то кому залишиться ця перлина Габсбурзької імперії? Сьогодні для мене жити тут – челендж.

Крамниця «Каскад»

У цій крамниці – тільки речі, які я роблю на продаж. Усі інші творчі роботи знаходяться у мене в майстерні. Деякі роботи залишилися після виставки в Румунії. А ще у мене є головний поціновувач – моя старша сестра. Вона приходить до мене в майстерню, і каже: «Я хочу це, це, і це». І забирає. Це дуже приємно. 

Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка

Існує багато факторів, від яких залежить тривалість роботи. Наприклад, тарілку, з натуральним відтиском, взимку зробити важко, бо немає рослин, які я відбиваю на тарілках. Ці квіти я збираю влітку на полі, яке біля мого дому. Весь посуд і скульптури я роблю ручним формуванням без використовування кола. Зараз я багато експерементую і з формами і мотивами, але тема гір у моїх роботах переважає. Кераміці я навчалася в мастерні Сергія Богопольського, який згодом став моїм хорошим другом і наставником. Мої роботи можна впізнати за печаткою – три гори. 

Мені завжди подобалось одягатися яскраво, незвично. Зараз я захоплююся скелелазінням і альпінізмом, а там, у горах, яскравий колір одягу життєво необхідний. Тебе повинні бачити і влітку, і взимку. Мій улюблений колір – зелений. Було навіть таке, коли я жила в гуртожику і збиралась на побачення, я шукала потрібний одяг у своїй шафі. Тоді мій друг запитав, що я шукаю. А я кажу: «Щось зелене». Він дивиться на мене, і відповідає: «У тебе немає нічого, крім зеленого».

Odoo CMS - велика картинка

Вулиця Ольги Кобилянської

Мені подобається тут сидіти і просто спостерігати. Обожнюю румунську забудову міста, бо вона нагадує мені Бухарест, де я навчалася. Знаю, що у міжвоєнний період, коли будували ці будинки, для Румунії це був золотий період. Румуни вважали, що живуть у маленькому Парижі і у всьому були схожі на французів: у їжі, одязі, музиці, архітектурі.

Мені дуже подобається спостерігати за людьми. А де краще це зробити як не на Кобилянській? Тут і друзів завжди зустріти можна. Колись хотіла зробити проект у Бухаресті. Показати життя одного міста від першого до останнього дня весни. Кожного дня я знімала по 2-3 статичних кадри про місто. У мене мав вийти короткий фільм від того часу, як люди ходять у пуховиках і рукавицях, і аж до сандаль і ситцевих суконь. А паралельно ми записували випадкові розмови людей, які їхали в громадському транспорті або сиділи у кафе. Вони говорили про щось дуже особисте, але в результаті накладка картинки і звуку здавалась дуже андерграундною. Але мені форматнули диск, і кіна не буде.

Odoo CMS - велика картинка

Я вчилась у першій музичній школі і паралельно в художці. А в період, коли реставрували вулицю Кобилянської, я грала в оркестрі та брала участь у конкурсах в художній школі. Дуже добре пам'ятаю, як після репетиції мені потрібно було бігти на конкурс, а потім назад на репетицію. Доводилося бігти по тим дерев'яним помостам. Коли бігла, вони підлітали. Я наперед знала, які з них хиткі. Було цікаво, коли якась чернівецька пані на високих підборах та в шубі наступала дерев’яні дошки, а вони підлітали разом з грязюкою, яка падала прямо їй в обличчя. Це був самий сок. Спостерігати за ними було моєю злісною розвагою. 

Минулої зими я провела паралель між старшими людьми у нас і в Європі. В Україні люди не вміють старіти. В Україні це як вирок. Ти постарів, вийшов на пенсію, ти нікому не потрібен, тому закриваєшся вдома і ховаєшся від усього світу перед екраном телевізора. А в Європі у мене були друзі старше 50-60 років, з яким я ходила в гори, на концерти, пила пиво в барах. Вони не думали про те, що вони старі. У нас немає відчуття життя, і в цьому весь трагізм. Там люди тільки починають жити, а у нас закінчують. 

Odoo CMS - велика картинка

Вулиця Лесі Українки

Мені подобається прогулюватись не центральними вулицями міста, такими як вулицею Лесі Українки. Тут багато споруд, в яких, імовірно, були фабрики. Люблю дивитись на величезні вікна, барильєфи, особливо, коли вони заростають плющем восени, і коли на них падає світло сонця, що сідає. 

На цій вулиці мені подобається, що ми знаходимося на схилі, і якщо дивитися в сторону Рощі, то здається що ось-ось, і там буде море. Не видно нічого крім неба.

Завжди, коли я прогулююся містом, чи біжу у справах по цій вулиці, відкриваю для себе щось нове. Вона вибивається зі звичного стилю міста. Це ніби-то центр, але в той же час уже зовсім інша архітектура і атмосфера. 

Насправді, це дуже цікавий квартал. В Естонії, де я виграла стипендію і якийсь період навчалася, мені дуже подобалися такі місця. Що не скажеш про людей, які обходили його десятою дорогою. Тоді я часто каталась там на велосипеді і пила чай з перцем на березі моря. На цій вулиці багато старих будинків, де відчувається своя атмосфера. Цікаво заходити всередину і ловити її. Я вірю що будинки, як і люди, можуть багато розповісти і показати.

Odoo CMS - велика картинка
Odoo CMS - велика картинка

У чернівецьких будинків є свої історії. Коли я гуляю містом, то намагаюсь помічати кожну деталь. Мені подобаються і написи залишені випадковими перехожими, і сліди історії, які чомусь не хочуть зберігати. Коли читаєш їх, відчуваєш ніби місто з тобою розмовляє. Воно тебе надихає, дає тобі якісь імпульси. Тобі залишається тільки ловити їх і використовувати.

Фото Василя Салиги

Схожі публікації

Проти медіа ІДІЛ США, Канада та ЄС провели спільну кібероперацію

Міжнародна операція завдала серйозного удару по інтернет-пропаганді "Ісламської держави"

Читати далі

В Україні запустили фейкову національну криптовалюту від імені НБУ

Сайт проекту зареєстрований 16 березня

Читати далі

Хакери вкрали дані 150 мільйонів користувачів додатку MyFitnessPal

Under Armour Inc розіслала листи всім користувачам з проханням поміняти пароль в додатку MyFitnessPal

Читати далі

Українського хакера затримали за взлом світових банків та готелів

Українець входив до міжнародного хакерського угрупування "Cobalt", члени якого причетні до масових атак на різноманітні світові банки

Читати далі

На сайті Гідрометцентру знайшли програму для прихованого майнінгу криптовалюти

Невідомо, чи був прихований майнінг на сайті результатом хакерської атаки

Читати далі

Головні поліцейські України та Великої Британії обговорили співробітництво у сфері кібербезпеки

Зустріч посадовців відбулась у Лондоні

Читати далі

В Ісландії вкрали 600 комп'ютерів для майнінгу криптовалют

Техніка зникла з центрів обробки даних

Читати далі

Ізраїльська компанія заявила про злом iPhone X

Cellebrite має контракти з багатьма американськими федеральними відомствами

Читати далі