Поблизу єдиної у Чернівцях пішохідної вулиці, на перетині вулиць Вірменської, Української та вулиці Якоба фон Петровича (першого вірменського бургомістра міста) стоїть Український Народний Дім. У той час, коли Буковина була у складі інших держав, цей будинок був центром українського життя Чернівців, а перед Першою світовою війною майже всі українські громадські організації розміщувалися саме тут. Письменник Юрій Федькович пожертвував свій гонорар за драматичні твори на спорудження Народного Дому. Тут, в актовому залі, вірші читав Іван Франко, часто сюди приходила Ольга Кобилянська.
Таким був Український Народний Дім колись, але звісно, що зі здобуттям Україною незалежності він втратив свої первинні функції і тепер переживає не найкращі свої часи. Зараз у частині приміщень Українського Народного Дому офіси різних громадських організацій: від «Просвіти» до «Чернівецької міської учнівської ради». В одному з підвалів тут тренуються боксери, в іншому – брейк-дансери. Одну кімнату для репетицій ділить рок-група та хор людей похилого віку, а на даху вже роками живуть голуби. А ще тут є просторий внутрішній дворик, який раніше майже не використовувався.
Однак цієї весни активісти громадської організації «Лабораторія культурних досліджень», чий офіс теж знаходиться на території Українського Народного Дому, почали створювати у дворику публічний простір. Ідея ревіталізації дворику з'явилась ще минулого року у культурного менеджера Андрія Тужикова.
«Весною 2017 року спільно з фондом «Відродження» ми започаткували краудфандингову кампанію щодо проведення у Чернівцях урбаністичної резиденції. Урбаністи та митці з інших міст мали би працювати над трьома локаціями, серед них був двір Українського Народного Дому. Однак громада не підтримала проект: з 41 500 гривень ми зібрали лише 12%. Але ми не засмутилися, а вирішили акумулювати творчий потенціал, який є у Чернівцях. Ми провели воркшоп Chernivtsi Urban Exploration, після якого ми сформували дорожню мапу роботи з двориком Українського Народного Дому при мінімальних ресурсах. Трішки нас підтримали іноземні фонди, трішки локальний бізнес, але найбільше - громада. Я маю на увазі молодих чернівчан, які фізично працювали та створювали культурний контент».
Андрій Тужиков, голова ГО «Лабораторія культурних досліджень», культурний менеджер
Допомагати конструювати та фарбувати вуличні меблі з палетів прийшли саме небайдужі містяни. Організатори кажуть, що без них би не впоралися. Відгукнулися на запит про допомогу як і ті люди, які раніше приходили на заходи, що відбувалися у дворику, так і ті, хто просто чув про ініціативу відновлення цього простору.
«Найкрутішим у процесі роботи я вважаю те,що кожен приносив посильний вклад, тому все відбувалося швидко і ефективно. Була максимальна віддача кожного учасника,при цьому усе було з позитивом і хорошими емоціями».
Валерія Чайка, учасниця ревіталізації дворика
Ревіталізація дворика стала надзвичайно важливою для Чернівців, оскільки таких публічних просторів у місті обмаль, серед них Маяк на Пруті, який знаходиться поза межами центру міста, а створення експериментальної тимчасової Студентської площі на місці парковки довело, що серед містян є попит на такі публічні простори.
На початку серпня «Лабораторія культурних досліджень» організувала німецько-український молодіжний обмін «MeetUp!», учасники якого за кілька днів розфарбували дві стіни у дворику, створивши унікальний мурал. Впродовж теплого сезону тут провели перший у Чернівцях нетворкінг «Change Makers«, 9 кінопоказів та фотовиставку, ці заходи відвідало більше 700 осіб. Отак дворик потроху почав наповнюватися і став існувати як незалежний публічний простір. Тут як і раніше живуть голуби, але тепер у дворик почали приходити люди, аби фотографуватися біля муралу або просто пити каву. А ще тут оселився кіт.
