Компанія «Warner Bros.» обрала вдалий період для релізу стрічки режисера Девіда Сандберга «Шазам!». У центрі подій – історія підлітка, який неочікувано для себе здобув суперсили і не знає, що з ними робити. Раніше різноманітні сольники представляли глядачу трішки інфантильного, але все ж досвідченого чи свідомого рятівника світу. «Дедпул» – це виняток. Однак і він не заходив так далеко у кумедному та незграбному становленні особистості. Тож цей факт позбавить «Шазама!» від звинувачень у вторинності на фоні проектів конкурента. До речі, у перших випусках власної лінійки коміксів Шазама звали Капітан Марвел. Пізніше компанія «Marvel» потайки забрала ім’я собі, щоби всі члени сім’ї були у зборі, так би мовити.
Біллі Бетсон (Ашер Анджел), непосидючий 14-річний хлопець, регулярно втікає від прийомних сімей. У дитинстві він втратив матір. Тож орган опіки Філадельфії намагається прилаштувати проблемну дитину у пристойну комірку суспільства. Зрештою юнак потрапляє до сім’ї, яка вже прихистила кількох сиріт. Йому вдається подружитися з хлопчиком-інвалідом Фредді (Джеком Діланом Грейзером). Одного разу після шкільного інциденту Біллі, втікаючи від хуліганів у метро, потрапляє на невідому станцію. Перед ним з’являється сивий дідуган, який наділяє його божественними здібностями: мудрістю Соломона, силою Геракла, стійкістю Атласу, міццю Зевса, хоробрістю Ахіллеса і швидкістю Меркурія. Тригер перевтілення спрацьовує від фрази «Шазам!». Із часом у місті з’являється доктор Сівана, одержимий сімома смертними гріхами та бажанням відняти силу у Біллі. Лиходія необхідно комусь зупинити. Виявляється, що Шазам – єдиний герой на весь округ. Тож Біллі доведеться вчитись розбиратися з негараздами.
Незважаючи на комедійний напрям, «Шазам!» старанно видає побічну драму для розкриття сімейних стосунків. Обидва жанри чудово комбінуються та страхують фільм від одноманітності. «Аквамен» теж був сповнений гумору та серйозних моментів. Однак головним антагоністом стрічки був не Орм, а ціла купа кліше. Твісти не вражали, сюжет кволо мотивував головного героя. Проте «Шазам!» сходу зізнається, що у ньому є безліч штампів, і починає з них глузувати. Перший прикол випадає на посвяту в герої. Старий маг зізнається, що Біллі не обраний: «Розумієш, у нас обмаль часу. Щось добро зазівалося, коротше. Тож за даних обставин зійде і перспективний розбишака». Саме «дитячий характер» стрічки змушує повірити у цю відмовку. Для одного разу такий стиль повністю підходить. Здебільшого вся арка героя перекочувала з лінійки коміксів «New 52», яка стала основою для кіновсесвіту. Цікаво, що два найкращі комедійні фільми «DC» зняли популярні режисери хоррорів – Джеймс Ван та Девід Сандберг.
Акторська гра – це один з Геркулесових стовпів фільму. По-перше, діти грають неймовірно. Одна взаємодія між ними варта відвідування сеансу. По-друге, між «дорослим» Біллі (Закарі Ліваєм) та його Фредді виникає невдавана синергія. Закарі Лівай зі своєю енергійною і наївною подачею органічно виглядає у кадрі з підлітками. А пафосний та картонний злодій доктор Сівана від Марка Стронга не вписався у цю компанію. На жаль, в оригіналі у нього інший світогляд та здібності. Фільм наділив Сівану силою Чорного Адама, головного противника Шазама. Ця роль заздалегідь дісталася Двейну Джонсону. Але бюджету на нього, як і на деякі екшн-сцен, не вистачило. Тому довелося йти на поступки.
Гумор це взагалі стрижень стрічки. Він базується на безлічі відсилань до різноманітних речей: комікси, фільми, локальні знаменитості, серіали. При невеликому бюджеті у «Шазамі!» доволі якісна графіка. Та найчастіше Девід Сандберг надає перевагу натуральним зйомкам. Картинка не роз’їдає очі жахливо промальованими задніми планами. Виходить, що річ не у бюджеті, а у бажанні зробити класний продукт. Наприклад, «Лізі Справедливості» не бракувало коштів. Однак кінцевий результат вийшов дуже ганебним. Тут навіть темна корекція кольору не приховає халтури.
«Шазам!» – це крута локальна пригода. «Супермен», «Аквамен» та «Диво-жінка» розкривали свої приголомшливі світи та піднімали гостросоціальні проблеми. Водночас Біллі Бетсон, їхній антипод, нагадує привітного сусіда Людину-павука, який отримав велику силу, але поки не збагнув відповідальності за неї. Тому він одразу ж іде купляти пиво, б’є струмом по банкомату, мацає свої здоровенні мускули, гамселить випадкових грабіжників, дистанційно заряджає смартфони, міркує, як у «робочому» костюмі ходити в туалет. Мудрістю Соломона тут і не пахне. Загалом, герой робить усе те, про що ми мріяли у свої 14. Враховуючи свою тематику, «Шазам!» критикує булінг дітей з інвалідністю іншими школярами. Також кіно вказує на важливу місію сім’ї. Самотня особистість не протягне всередині соціуму без підтримки близьких.
Протагоніст вийшов дотепним, цікавим і милим. По всіх параметрах він перемагає свою надокучливу версію з мультфільму. Та це не геніальний хід студії, а скоріше планова економія через колосальні витрати на попередні проекти. У майбутньому ми знову зіткнемося з таким підходом у фільмах «Джокер» режисера Тодда Філліпса та «Хижі Пташки» Кеті Янь. Можливо, для «DC» це ідеальний формат: довірити невеличку суму ентузіастам, які не викликають завищених сподівань, замість тринькання мільйонів титулованими режисерами. Керівництво компанії вже підтвердило, що в оновленому кіновсесвіті буде вдосталь окремих фільмів, не пов’язаних із загальною сюжетною лінією. Безумовно, вони призведуть до плутанини. Таким чином вдасться зняти прокляття низьких рейтингів проектів «DC» на сайті «Rotten Tomatoes». Принаймні зйомки «Джокера» та «Шазама!» пройшли без жодних скандалів та незапланованих змін. А це вже досягнення для студії.
Дивився Дмитро Сидоренко