Кожен фільм із серії «Джон Уік» стабільно доводить, що він є антиподом дурних перестрілок, які у Голлідвуді звикли називати «бойовиками».
Перша стрічка здійснила революцію у жанрі, хоч і починалася вона як бюджетна історія про екс-кілера, втягнутого у розбірки. Автори зосередилися на продуманій постановці сутичок, мотивації персонажів, обґрунтованій і цілісній історії. З фільму у фільм ця тенденція впевнено розвивалася. Зрештою Джон Уік став ефектнішим і суворішим, ніж Джеймс Бонд. Свого часу Деніел Крейг теж прийшов для оновлення. Він миттєво зазнав успіху. Проте зараз на зйомках ювілейного фільму про агента 007 відбувається хаос, і доля серії знаходиться під питанням.
Протагоніст франшизи є холоднокровним кілером, який розважливо підходить до сутичок із черговим натовпом найманців. Джон не наділений сюжетною бронею і не гасить усіх противників суцільною автоматною чергою без перезарядки. Уік спритно пересувається між укриттями, застосовує різні підходи нейтралізації ворогів.
Поки що найбільш очевидний недолік у концепції «Джона Уіка» є синдром лиходіїв «Таксі». У новій частині суть опонентів головного героя не змінюється. Вони хіба отримують нову оболонку. Спершу була російська мафія, у сиквелі – італійська, а тепер – японська. Тобто більшість часу Джон Уік мочить стадо NPC, аби в кінці дістатися до боса.
Спойлер. Після порушення кодексу гільдії вбивць Джон Уік (Кіану Рівз) стає ізгоєм, за голову якого призначено 14 мільйонів доларів. Крім того, до всіх його друзів завітає суддя із правління кланів (Азія Діллон), аби провчити їх за зв’язок із порушником. Керуючий готелем «Континенталь» (Іан Макшейн), де власне Джон і відкрив вогонь попри заборону, дає Уіку фору – одну годину. Тому головний герой мусить втікати аж у Касабланку до своєї знайомої Софії (Геллі Беррі). З її допомогою Джон прагне вийти на Старійшину і випросити індульгенцію. Як уже заведено у франшизі, шлях протагоніста всіюють десятки трупів.
Основний каст акторів, як і сценарист із режисером, залишається незмінним. Тож чогось принципово нового від їхньої гри можна не очікувати. Зірки франшизи викладаються на максимум. Сумний месник Кіану потребує «більше зброї», навідує старих союзників, які обов’язково йому винні, і продирається вище і вище по мафіозній ієрархії.
Новенька Геллі Беррі багато тренувалась для зйомок у фільмі, щоби на рівні з Рівзом виконувати трюки самотужки.
У третій частині режисер і досвідчений каскадер Чад Стахелскі надає перевагу «різанині у класичному стилі». Він експериментує з методами вбивства у рамках широкого діапазону – від жорстокого до безглуздого чи комічного. Кожна сцена затягує глядача у віртуозний танець Джона Уіка з кінцівками злочинців під Вівальді. Стахелскі не боїться викручувати пафос або задирати планку стереотипів до межі, вдаючи, ніби у цьому полягає задум. Подивіться лише на Кіану, який відбивається від головорізів на байках, скачучи на коні.
Серед усіх сутичок наймилішою стала колотнеча привезених собак і місцевих котиків на знімальному майданчику у Марокко. Бродячі тварини постійно заважали роботі Геллі Беррі на локації, відволікаючи її вівчарок. Знімальна група намагалася всіма способами приборкати котів. Для них навіть побудували апартаменти, а також регулярно годували. Втім пухнастики все одно заважали процесу. Таким чином, робота в Африці стала справжнім випробуванням. Символічно, що по сюжету антагоніст у виконанні Марка Дакаскоса обожнює котів, а Джок Уік затіяв центральний конфлікт через свого пса. Окрім Марокко, зйомки проходили у Нью-Йорку, Монреалю та Іспанії.
«Джон Уік 3» продовжує гнути лінію попередніх частин, розкриває деякі деталі з біографії протагоніста. Втім завіса таємниці його минулого тільки оголила шпарину. Тож у Чада Стахелскі є всі шанси зняти четверту стрічку чи спін-оф, якщо серія не втратить популярності. У його руках «Джон Уік» викликає екстаз у фанатів візуалу та бойової хореографії, знятої одним планом. Після стагнації знакових франшиз («Міцний горішок» та «Заручниця») Стахелскі повернув бойовики на свою колію та модернізував склад. Тепер завдяки плавному темпу махачу і рейтингу 18+ глядачу демонструють екзекуції у всій красі.
Дивився Дмитро Сидоренко