Історій пов’язаних зі створенням коктейлю Дайкірі (ісп. Daiquirí) безліч, зокрема має право на існування і банальна історія про те, як ще дуже давно моряки додавали до води алкоголь, аби в тропічних умовах вода не псувалась, а сік лайму слугував профілактичним засобом від цинги, якою тоді хворіли дуже часто.
Найбільш популярною є історія про американського гірського інженера Дженнінгса Кокса. Під час війни іспанців із кубинцями «залізна» експедиція на чолі з Коксом приїхала у невелике селище Дайкірі, поблизу Сантьяго-де-Куба, яке славилось родовищами міді та заліза. Кокс надихнувся місцевим ромовим напоєм канчанчара і представив свою версію – з додаванням лайму та цукру. Спочатку коктейль набув скромної популярності серед членів експедиції та працівників місцевого родовища заліза. 1918 року рецептура коктейлю потрапила до рук Константе Рібалагуа, власника легендарного бару «El Floridita», який перетворив Дайкірі на місцеву гордість, і напій прийшовся до смаку американцям, які відпочивали на пляжах Куби. Одним із палких шанувальників Дайкірі був відомий письменник Ернест Хемінгуей.
Відомою стала фраза письменника «My mojito in «La Bodeguita», my daiquiri in «El Floridita» («Мій мохіто в Бодегіті, Мій дайкірі у «Флорідіті»), де «Бодегіта» і «Флорідіта» - це назви різних барів. Спеціально для Хемінгуея є коктейль Hemingway Special там досить хороша порція рому - 60 мл, грейпфрутовий фреш і зважаючи на те, що письменник був діабетиком, замість цукру додавали лікер із вишні. Цей коктейль досить міцний. Є ще Papa Doble - це той самий Дайкірі, але з подвійною порцією рому, тобто ще міцніший.
Микола Герасименко, бартендер бару «Contrabanda»
Хемінгуей часто згадував Дайкірі у своїх творах, зокрема Томас Хадсон, головний герой роману «Острови в океані», зізнавався: «Моя латина зовсім нікуди, так само як і моя грецька, і моя англійська, і моя голова, і моє серце. Я зараз можу говорити тільки на замороженому Дайкірі». Винятковий смак Дайкірі цінували і такі відомі особистості як Джон Кенеді, Френсіс Скотт Фіцджеральд та Франклін Рузвельт. А в США так полюбили цей коктейль, що 19 липня відзначають Національний день Дайкірі.
Дайкірі може підійти для будь-якого гостя, тому що хтось любить щось солодше, хтось міцніше, хтось кисліше, а хтось хоче якогось унікального балансу. І цьому випадку це все можна дуже вдало поєднувати.
Микола Герасименко, бартендер бару «Contrabanda»
Рецепт:
45 мл – світлий ром
25 мл – сік лайму
15 мл – цукровий сироп
Бартендери чернівецького бару «Contrabanda» кажуть, що Дайкірі найкраще смакує під палючим сонцем Куби, але зважаючи на наше спекотне літо, Дайкірі задасть тон будь-якому гарячому вечору.
Смакуйте!
Фото Василя Салиги
